Телепорт (Jumper)

Режисер: Лен Вайзман
Сценарій: Девід Ґойєр, Стівен Ґулд (новела)
Актори: Хейден Крістенсен, Самуель Л. Джексон
Виробництво студії: 20th Century Fox/Regency (США)
Рейтинг (в США): PG-13
Прем'єра в світі: 14.02.2008 (США)
Прем'єра в Україні: 14.02.2008
Кінопрокатник в Україні: GeminiFilm

Звичайний хлопець, Девід Райс, завжди вважав себе таким як всі, поки одного разу він не довідався, що здатен переміщуватися з місця на місце. Нові здібності відкрили перед ним весь світ...

Але цей подарунок приніс із собою й давню війну з тими, хто присягнувся убивати таких стрибунців.

Хто в дитинстві, а інколи і в дорослому віці, не мріяв про можливість моментально опинитись в іншому місці - чи з бажання побачити світ, чи утікти від життєвих негараздів, чи врятуватись від ворогів. Чи хоч на хвильку побачити близьку людину, яку вітер змін заніс за безліч кілометрів - без митниць, багатогодинного транспортування власного тіла архаїчними засобами і без надокучливих попутників. Це настільки приємна мрія, що тема моментального переміщення в просторі піднімалась неодноразово, причому ледь не у всіх можливих фантастичних піджанрах - від фентезі з його магією до космоопер з теоріями викривлення простору.
Отже ця нива вже виорана так, що навряд чи колись на ній виросте щось надоригінальне - тому сам принцип телепортації вже давно перестав займати в сюжеті чільне місце і перейшов до розряду допоміжних художніх засобів разом з космічними кораблями та чарівними паличками. Наприклад, останній раз мені телепортація на екрані траплялась в другій частині "Людей Х", де вона допомогла почати розгортання сюжету, після чого благополучно відійшла на задній план, та й там "стрибуна" вирішили наділити незвичною зовнішністю, бо на вмінні миттєво переміщуватись в просторі конфлікту не побудуєш, це не хвіст та фіолетова шкіра. В новелі Стівена Гоулда місця нічому новому не знайшлося - властивість головного героя до стрибків по всьому світові підкріплена історією давньої боротьби фанатиків-людей з "мутантами-стрибунами".

Кар'єра режисера Дуга Лімана досі являла собою низку чудових прикладів рятування фільму акторським складом. Найвідоміші його роботи - "Ідентифікація Борна" та "Містер і місіс Сміт" були доволі посередніми бойовиками за сюжетом та виконанням, однак повернули вони свої великі суми бюджету і отримали більш-менш схвальні оцінки виключно завдяки Метту Деймону та романтичній парочці Джолі-Пітт. При цьому Дуга не зраджувало почуття міри і відповідальність за продовження трилогії про Борна від переклав на Пола Грінграсса, залишивши за собою лише роль одного з продюсерів. Однак потрібно визнати, що у випадку з "Телепортом" Дуг себе переоцінив, або ж його підставили і сценаристи, і спеціалісти з кастингу. Все, що перші змогли витиснути з ідеї телепортації - дрібні крадіжки грошей з банків та тринькання їх на відомих курортах. Історія з таємничим зникненням матері головного героя подана настільки стисло, що виникає питання в доцільності її присутності в сюжеті, а ідея з давнім протистоянням "стрибунів" та "паладинів" вмерла в зародку, так і не розвинувшись - мабуть не в останню чергу через те, що навіть найгеніальніший сценарист не зміг би пояснити, як могли воювати середньовічні лицарі з істотами, які силою думки моментально можуть опинитись на іншій стороні земної кулі. Дивлячись на безпомічний сценарій, створений не одним, і навіть не двома, а цілими трьома сценаристами можна було б подумати, що роботу було покинуто на середині через відомий страйк сценаристів, а студія, аби не чекати, зняла швиденько фільм по тому, що було під рукою. Але робота над фільмом почалась ще в далекому 2005 році, тому залишається зробити висновок, що сценаристи гроші просто прогуляли в Лас-Вегасі, а сценарій нашвидкоруч написали в ніч перед звітуванням.

Причому гуляли вони вочевидь не самі, а з спеціалістами по кастингу, оскільки все, що ті змогли знайти на 85 мільйонів доларів бюджету - новачок Хайден Крістенсен та пенсіонер Семюел Джексон, інших можна не брати до уваги, адже вони або є маловідомими акторами з різних серіалів, або з'являються в кадрі на кілька хвилин. Стосовно Семюела Джексона можна сказати лише одне - з часів "Pulp Fiction" він дуже сильно призабув, як потрібно зображати релігійний екстаз вбивці-фанатика. Ну а щодо колишнього Скайвокера і говорити нема чого - грає він так само жахливо, як і в "Зоряних війнах" і коли далі так піде, то він скоро повернеться назад в Канаду, зніматись в третьосортних підліткових комедіях. Втім, на майбутне у нього вже затверджена одна роль - головного героя екранізації твору "Нейромант" Вільяма Гібсона, і стає просто сумно, коли думаєш, що з того вийде.

Мабуть єдине, що заслуговує на увагу в фільмі - обіцяні краєвиди різних привабливих куточків планети та Колізею. Але заради них не варто терпіти нудний сюжет та погану акторську гру - достатньо увімкнути "Discovery Channel", а попкорн можна і вдома приготувати.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
22 вересня
logo
logo

Дін Рід
(1938 - 1986)

logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru