Телепорт (Jumper)

Режисер: Лен Вайзман
Сценарій: Девід Ґойєр, Стівен Ґулд (новела)
Актори: Хейден Крістенсен, Самуель Л. Джексон
Виробництво студії: 20th Century Fox/Regency (США)
Рейтинг (в США): PG-13
Прем'єра в світі: 14.02.2008 (США)
Прем'єра в Україні: 14.02.2008
Кінопрокатник в Україні: GeminiFilm

Звичайний хлопець, Девід Райс, завжди вважав себе таким як всі, поки одного разу він не довідався, що здатен переміщуватися з місця на місце. Нові здібності відкрили перед ним весь світ...

Але цей подарунок приніс із собою й давню війну з тими, хто присягнувся убивати таких стрибунців.

Хто в дитинстві, а інколи і в дорослому віці, не мріяв про можливість моментально опинитись в іншому місці - чи з бажання побачити світ, чи утікти від життєвих негараздів, чи врятуватись від ворогів. Чи хоч на хвильку побачити близьку людину, яку вітер змін заніс за безліч кілометрів - без митниць, багатогодинного транспортування власного тіла архаїчними засобами і без надокучливих попутників. Це настільки приємна мрія, що тема моментального переміщення в просторі піднімалась неодноразово, причому ледь не у всіх можливих фантастичних піджанрах - від фентезі з його магією до космоопер з теоріями викривлення простору.
Отже ця нива вже виорана так, що навряд чи колись на ній виросте щось надоригінальне - тому сам принцип телепортації вже давно перестав займати в сюжеті чільне місце і перейшов до розряду допоміжних художніх засобів разом з космічними кораблями та чарівними паличками. Наприклад, останній раз мені телепортація на екрані траплялась в другій частині "Людей Х", де вона допомогла почати розгортання сюжету, після чого благополучно відійшла на задній план, та й там "стрибуна" вирішили наділити незвичною зовнішністю, бо на вмінні миттєво переміщуватись в просторі конфлікту не побудуєш, це не хвіст та фіолетова шкіра. В новелі Стівена Гоулда місця нічому новому не знайшлося - властивість головного героя до стрибків по всьому світові підкріплена історією давньої боротьби фанатиків-людей з "мутантами-стрибунами".

Кар'єра режисера Дуга Лімана досі являла собою низку чудових прикладів рятування фільму акторським складом. Найвідоміші його роботи - "Ідентифікація Борна" та "Містер і місіс Сміт" були доволі посередніми бойовиками за сюжетом та виконанням, однак повернули вони свої великі суми бюджету і отримали більш-менш схвальні оцінки виключно завдяки Метту Деймону та романтичній парочці Джолі-Пітт. При цьому Дуга не зраджувало почуття міри і відповідальність за продовження трилогії про Борна від переклав на Пола Грінграсса, залишивши за собою лише роль одного з продюсерів. Однак потрібно визнати, що у випадку з "Телепортом" Дуг себе переоцінив, або ж його підставили і сценаристи, і спеціалісти з кастингу. Все, що перші змогли витиснути з ідеї телепортації - дрібні крадіжки грошей з банків та тринькання їх на відомих курортах. Історія з таємничим зникненням матері головного героя подана настільки стисло, що виникає питання в доцільності її присутності в сюжеті, а ідея з давнім протистоянням "стрибунів" та "паладинів" вмерла в зародку, так і не розвинувшись - мабуть не в останню чергу через те, що навіть найгеніальніший сценарист не зміг би пояснити, як могли воювати середньовічні лицарі з істотами, які силою думки моментально можуть опинитись на іншій стороні земної кулі. Дивлячись на безпомічний сценарій, створений не одним, і навіть не двома, а цілими трьома сценаристами можна було б подумати, що роботу було покинуто на середині через відомий страйк сценаристів, а студія, аби не чекати, зняла швиденько фільм по тому, що було під рукою. Але робота над фільмом почалась ще в далекому 2005 році, тому залишається зробити висновок, що сценаристи гроші просто прогуляли в Лас-Вегасі, а сценарій нашвидкоруч написали в ніч перед звітуванням.

Причому гуляли вони вочевидь не самі, а з спеціалістами по кастингу, оскільки все, що ті змогли знайти на 85 мільйонів доларів бюджету - новачок Хайден Крістенсен та пенсіонер Семюел Джексон, інших можна не брати до уваги, адже вони або є маловідомими акторами з різних серіалів, або з'являються в кадрі на кілька хвилин. Стосовно Семюела Джексона можна сказати лише одне - з часів "Pulp Fiction" він дуже сильно призабув, як потрібно зображати релігійний екстаз вбивці-фанатика. Ну а щодо колишнього Скайвокера і говорити нема чого - грає він так само жахливо, як і в "Зоряних війнах" і коли далі так піде, то він скоро повернеться назад в Канаду, зніматись в третьосортних підліткових комедіях. Втім, на майбутне у нього вже затверджена одна роль - головного героя екранізації твору "Нейромант" Вільяма Гібсона, і стає просто сумно, коли думаєш, що з того вийде.

Мабуть єдине, що заслуговує на увагу в фільмі - обіцяні краєвиди різних привабливих куточків планети та Колізею. Але заради них не варто терпіти нудний сюжет та погану акторську гру - достатньо увімкнути "Discovery Channel", а попкорн можна і вдома приготувати.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
10 серпня
logo
logo

Девон Аокі (38)
logo
logo

Антоніо Бандерас (60)
logo
logo

Розанна Аркет (61)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru