Дивні настали часи в літературі.

Вже друга прочитана сучасна іноземна книжка з дорослої літератури - а симптоми ті ж самі, через що ніяк не можна зрозуміти, чи дарма ти на неї витратив час, чи ні.

Мішель точно так сама як Муракамі, довго запрягає і повільно їде, так само дає детальні описи звичайних речей, тому книжку від нудьги хочеться відкласти подалі вже з десятої сторінки.

Більше того - у виборі теми для опису він йде набагато далі, тому книжка видається компіляцією з досить дивної розповіді "про життя" та низькопробного порнороману. Оці відверто порнографічні вставки мабуть мали на меті створити у читача враження "мемуарів", в яких автор нічого не приховує, але їх якість викликає лише відразу - якщо філософські роздуми показують, що автор є дорослою людиною, то у змальовуванні інтимних стосунків проглядає такий собі недосвідчений школяр, у якого жінки хочуть всіх, завжди, згодні при цьому на все, що накаже самець, а оргазм отримують від першого дотику. Від цього і людські стосунки, і описи країн, і мораль, яку намагався передати автор виглядають рубаними, недалекими, обмеженими прямо по Фрейду - "все базується на сексі".

Для підлітків та холостякуватих онаністів це може й пройде, але ж наче рівень не той - нагорода Паризького кінофестивалю і все таке.

Що стосується другої частини, котра "про життя", то вона схожа на такий собі "любовний роман" для чоловіків за стандартним шаблоном "нікого не було-звалився на голову ідеальний партнер-довго кохалися-раптово життя розлучило" - але дивний роман для якихось "недочоловіків", які можуть отримати задоволення від рефлексій головного героя, який просто пливе за течією життя, пасивно спостерігаючи за змінами навколо, й пальцем не поворушить, аби щось змінити. Такі посередності не викликають жодного зацікавлення в їх подальшій долі, а все базується саме на житті такого нікчеми.

Звісно можна було б сказати, що то такий авторський задум - змалювати життя посереднього нікчеми, але занадто вже різко контрастує його сірість в житті з гігантизмом у сексі, тому все це схоже просто на недолік.

Отака "ніяка" книжка про "ніяку" людину, з інколи цікавими довідковими вставками на тему туризму. Залишається лише дивуватись, за що її було нагороджено відзнакою фестивалю та рекомендовано до екранізації - якщо вже такі книжки отримують кінонагороди та складають основу для європейського кіно, то в Європі надзвичайний брак ідей.
Окреме слово потрібно сказати про саму книжку - зручний кишеньковий формат, добра обкладинка та папір є відзнакою цієї серії видавництва "Фоліо", тим гірше сприймались деякі граматичні помилки та навіть русизми, які траплялися в тексті. Їх було небагато, але цілком досить, щоб доповнити враження від книжки.