Побував сьогодні на виставці з гучною назвою "Друга Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок". Дурниці починаються вже з самої назви - я не розумію, як виставка може бути одночасно і київською, і міжнародною - таке враження, що хотіли в назву напхати побільше гучних слів. До того ж на ній звісно були стенди Польщі, Румунії та Білорусі, але якось це не тягне на те, щоб називатися міжнародною. Втрапив я лише на останній день за три години до закриття, якраз на нагородження і підбиття підсумків конкурсу "Краща книга року".

Начебто і книжки були чудові, але "сприяння" розвитку української книги з боку двох наших міністерств - освіти та телебачення і радіомовлення, надало заходу такого нудотно-радянського вигляду, що в залі мухи мерли на льоту. Усі атрибути заходу радянського штибу були на місці - від високого чиновника, що прочищав носа у мікрофон і складав періодично руки на череві, до тітоньки з розписаним до слова виступом, що зачитувала кого і за що нагороджують. Після зачитування чергового переможця натовп, що майже весь складався з переможців та журналістів, ріденько аплодував і далі продовжував нудитися в очікуванні кінця. Єдине, що там було гарного - дівчатка, що демонстрували книжки-переможці, от і все. За таку "співпрацю" організаторів потрібно негайно виганяти з роботи - така моя думка, бо вони такими заходами псують імідж українського книговидання.

Сама ж виставка справила на мене непогане враження. Звісно, можна було краще. Звісно, видавництв у нас набагато більше, але не думаю, що це вина організаторів, що ті вирішили не брати участь в заході - зрештою хто хотів, той виставив свій стенд. Втішив широкий вибір книг, що були представлені - від дитячої та наукової до художньої та періодичної. Там я натрапив на стенд часопису "Київська Русь", де придбав його третій номер, та, нарешті, виловив тернопільське видавництво "Богдан", яке отримало права на локалізацію та видання земноморського циклу Урсули Ле Гуїн. В них я потягнув візитку з даними магазину, де можна придбати весь асортимент їх книжок - ділюся із загалом: Київ, проспект Ю.Гагаріна, 27 (ст. метро Чернігівська, приміщення Книжкової палати України, 1-й поверх), а також поповнив бібліотеку нижченаведеними книжками - Гомеровими "Іліадою" та "Одісеєю", "Міфами Давньої Греції" та першою книжкою з циклу про Земномор"я, яку так давно розшукував. Всі вони належать до "богданівської" серії "Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах "Світовид", в чудовому оформленні, на високоякісному "дитячому" папері - зі зниженою контрастністю для кращого сприйняття друкованих літер. Взагалі для дітей був досить непоганий вибір, незважаючи на відсутність чи не усіх провідних українських видавництв. Для них було все - від журналів на зразок "Чомучки" та "Однокласника" до того ж таки "Світовида". Втім відсутність грандів на зразок "Кальварії" чи "Зеленого пса", котрі, мабуть, взяли собі відпустку після Єврокону, дало відвідувачам змогу познайомитись з не менш якісною продукцією більш дрібних та не дуже відомих видавництв, що теж добре. В цілому виставка вийшла б непогана, але по-перше дуже "державна" в самому негативному сенсі, по-друге - на міжнародну аж ніяк не тягне, навіть на всеукраїнську не схожа.