Нічого особливого. Просто кілька днів тому, коли я сидів на лавці і насолоджувався сонячною погодою, повз мене пробіг хлопчисько з рушницею, що раніше належала чи то Термінатору, чи то одому з Людей в чорному - мабуть подарунком волхвів на Різдво. Вирішивши, що я найкраще підходжу на роль інопланетного монстра, маленький негідник "вліпив" в мене цілу обійму, а коли я схопився за серце, втік геть. І я подумав: "Цей хлопчисько далеко піде. Принаймні він вже знайшов своє покликання. З нього вийде прекрасний сербський артилерист".

Пізніше я задумався про те, як несправедливо обійшлася з царем Іродом історія. Сучасні іспанські дітлахи, звичайно, дивились мультик про принца Єгипту, але уявлення не мають, хто такий Цар Іудейський і що це взагалі за Іудея така.Твори Матвія і його колег давно зникли із списку бестселерів. З такими агентами, як монсеньор Сетьен та Кароль Войтила, жоден письменник нічого не продасть. Навіть за підтримки текстового редактора "Вордперфект 6.0" і духу святого.

Проте, повертаючись до Ірода, я повинен сказати, що в цій історії є не лише негативні моменти. Дітлахи теж, знаєте, бувають ще ті. До того ж всі розповідають про биття немовлят, але ніхто не спромігся підрахувати, скільки безневинних дітей виростає в іродів. Гітлер, Радован Караджіч та Піночет якийсь час теж були безневинними, поки не вирішили зробити свій внесок на скорочення соціальних витрат. Тут нічого не можна передбачити.

У випадку з Іродом є ще один непростий момент. Кілька років тому я бачив один італійський фільм - назви не запам'ятав. В ньому Ірод стверджував, що невинний у всіх вбивствах, які йому приписують, і скаржився. що масштаби Віфлеємської різанини були сильно перебільшені. Тепер, ознайомивши вас з обставинами справи, переходжу до її суті. У Матвія (2:16) сказано, що цар "розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав". Так народилася чорна легенда про Ірода.

Проте чесний дослідник не повинен приховувати від своїх читачів правду. Спершу звернемося до цифр. Скільки чоловік могли жити в Віфлеємі? За часів Ірода невеликим містом вважалося крихітне селище - декілька хатин пастухів та землеробів. Згідно з енциклопедією "Еспаса", 1910 року населення Віфлєєма складало десять тисяч чоловік. Враховуючи швидкість демографічного росту, можна припустити, що в першому столітті в місті і околицях була не більше тисячі жителів. Все це, звичайно, дуже приблизно. Тисяча жителів - це близько ста сімей, якщо вважати, що в кожну сім'ю входить приблизно десять чоловік, включаючи людей похилого віку і немовлят. Припустимо, що в кожній сім'ї було по шість дітей. Половина з них - дівчатка. Разом на кожну сім'ю доводиться троє дітей чоловічої статі молодше вісімнадцяти років. Всього близько двохсот хлопчиків. Скільки ж серед них було дворічних? Якщо врахувати характерну для того часу високу дитячу смертність і численні небезпеки, які чигали на немовлят, виходить не більше п'ятнадцяти-двадцяти відсотків, тобто чоловік із тридцять-сорок, плюс-мінус одне дитинча. Тридцять п'ять, скажімо. Приблизно стільки гине за кожну годину бомбардування щодня у безглуздій війни, поки Мілошевіч і Біл Клінтон, котрі розв'язали її, насолоджуються сніданком. Так чому ж цар Ірод Перший, що згубив всього тридцять п'ять дітей, ось вже дві тисячі років має репутацію найстрашнішого лиходія? До того ж більшість плутає цього царя з його сином і вважає, що це саме він наказав відрубати голову Іоанну Хрестителю на прохання Соломії, яка була вилита Сельма Хайек, тільки зла. Чутка людська - мов хвиля морська.