Артуро Перес-Реверте: Захисники культури

Пам'ятаєте, днями ми говорили про приватні культурні ініціативи? Я розповідав нам про відважних захисників культури, які дивом вижили в страждаючій на амнезію країні поголовного неуцтва. Звісно, будь-яка розумна людина знає, що війна, яку вони ведуть, програна наперед, як битва при Айакучо. Цього разу, як завжди, переможе зло за підтримки страху і дурості. Але чим безнадійніше становище сміливців на полі бою, тим сильніше ми захоплюємося їх подвигом. Захисники культури схожі на залишки останньої армії, які лаштуються в каре, зібравши останні сили, непереможним бійцям, які йдуть в гори або піднімаються на дах з гвинтівкою і фляжкою, засудженим до смерті, які плюють в обличчя катам і кричать: «Хай живе поразка!».

Кожен вечір, викидаючи на звалище кілограми паперу, я думаю про те, які величезні кошти витрачаються на виробництво нікому не потрібного сміття: буклетів, надрукованих на найкращому папері, дурних антологій, дотованих міністерством журналів, розкішних книг, каталогів, касет самого ідіотського змісту, запрошень на безглузді конференції і безглузді виставки, які влаштовують різні фонди та інші громадські організації. Хотілося б знати, чи має хоч щось з цієї гори розкішної макулатури стосунок до культури. Я маю на увазі справжню культуру - опору нації і передумову її майбутнього; наріжний камінь історії, який скріплює століття; творчу енергію, що ушляхетнює людський інтелект. Втім, в нашій країні це поняття набуває найхимерніших тлумачень. Від журналістів і політиків можна почути словосполучення «культура укладання угод» або «культура насильства».

Для уряду і керівництва автономій, мерій, банків і фондів культура - це хіп-хоп на площі Майор в Мадриді, граффіті на стінах альбасетського вокзалу, курсова племінника мера Кретінос-де-Абахо, концерт Міґеля Босе, партія на бубні Хосе Боно, багато ілюстроване наукове видання «Діви Вісентетської», цикл захоплюючих лекцій про п'ятсот вісімдесят сім сучасних письменників Мурсії, «Справжня історія королів Каталонії і Араго (як все було насправді)», збірка сонетів, присвячених Макарені і грандіозні обдурювання під вивіскою літніх курсів чи художніх шкіл або ганебні явища на зразок журналу «Книжковий огляд», який видає Альваро Дельгадо Галь на гроші Мадридського банку. Подібні почини за рідкісними, і тому ще більш цінними виключеннями, придатні лише для того, щоб вимагати субсидії, доїти спонсорів і шантажувати недругів, розпилюючи «королівську пудру». Безкоштовну.

Тому так багато значить боротьба, яку ведуть відважні одинаки. Коли я чую про подвиги - деколи зовсім непомітні - тих, хто виконує свій обов'язок не через страх, а по совісті, намагаючись врятувати приречений на знос монумент, пам'ять або мрію, моє серце сповнюється радістю. Захисників культури не так вже мало. Славний горець Антоніо Енріке з Гуадікса. Луіс Дельгадо, який воює із забуттям в Морському музеї Картахени. Мерія Альбуери, яка відзначає річниці битв на знаменитому полі. Хав'єр Гонсалес і творці чудового андалуського журналу «Ель хмеркуріо». Останні захисники обложеного Сальсеса, готові за будь-яку ціну врятувати кріпосну стіну в Моліно-де-Фрайлес. Професор Мігель Естебан і студенти Інституту імператора Карлоса в Медіна-дель-Кампо, які придумали дивовижний журнал «Ель Самбіке». Рафаель Лема, котрий присвятив себе пошукам книг про корсарів і корабельні аварії біля Берега Смерті. Хосе Антоніо Тохо, з яким я, на жаль, не знайомий. Його монографію «Полювання на вовків», присвячену німецьким субмаринам, які затонули біля берегів Галісії під час Другої світової війни майже ніхто не помітив, як і книгу «Від Павії до Рокруа» Хуліо Альбі - історію іспанської піхоти в XVI-XVII століттях. Я згадав далеко не всіх. Їх дуже багато, моїх друзів, знайомих і невідомих, тих, хто готовий битися за свою єдину батьківщину. Лицарів безнадійних справ, яким все ж таки вдається іноді поставити свій прапор на вершину Сурібачі, як морякам з фотографії. Думки про бійців за честь і пам'ять, змучених, часто поранених, зігріває мою душу. І, як Іньїго Бальбоа під стінами Бреди, я згадую, що честь країни і нації - це не що інше, як честь кожної людини.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
15 серпня
logo
logo

Наташа Хенстрідж (46)
logo
logo

Бен Еффлек (48)
logo
logo

Дебра Мессінг (52)
logo
logo

Алехандро Гонсалес Ін'ярріту (57)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru