Сафо (вірші)
Головна стаття
Сафо (вірші)
Page #
Page #

Сапфо-ім'я знаменитої в стародавні часи і уславленої в світовій літературі жінки-поета, представниці монодичної меліки (пісенної лірики) VI ст. до н. є. Уродженка острова Лесбосу, Сапфо була там, між іншим, засновницею і начальницею «дому Муз» при храмі Афродіти, де багаті дівчата з різних місць колоніальної й острівної Греції вдосконалювались у музиці й поезії. В Мітіленах, столиці Лесбосу, Сапфо була відома не тільки як поетеса, але й як громадська діячка. Належачи, так само, як і її сучасник і одноземець Алкей, до аристократичної партії, Сапфо після перемоги демократії емігрувала (близько 592 р. до н. є.) в Сіцілію. Пізніша легенда про те, що Сапфо не зустрівши відповіді від юнака Фаона на своє до нього кохання, в розпуці кинулася з Левкадської скелі в море, так само непевна, як і всі інші легенди, зв'язані з ім'ям Сапфо.

В стародавні часи поетичні твори Сапфо становили дев'ять книг, серед яких були гімни, весільні пісні (епіталами), пісні любовні і елегії. До нас дійшли, крім уривків, тільки дві цілі поезії, вміщені нижче: гімн до Афродіти, в якому поетеса благає богиню допомогти їй у коханні, і друга поезія, перекладена пізніше римським поетом Катуллом і потім безліч разів перекладувана на всі мови світу,- поезія, що змальовує в усій реальності силу любовного почуття. Обидві поезії в оригіналі написані так званою «сапфічною строфою», яка в римській літературі увійшла в ужиток особливо після Горація.

Інші три поезії, наведені нижче, є великі уривки, знайдені наприкінці XIX ст. серед папірусів під час археологічних розвідок на місці стародавнього Оксірінха в Єгипті. Перший з них - звертання до морських німф (нереїд), написаний з приводу повороту брата Сапфо Харакса з Єгипту, де він заплутався був у тенетах кохання до гетери Родопіс (як про це розповідає Геродот у своїй історії, кн. 2, розд. 134-135). Подальші уривки- знахідки нашого століття.

           

Барвношатна владарко, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти

           Серця, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало:

Здалеку мої ти благання чула,

Батьківський чертог кидала й до мене

           На колісниці

Золотій летіла ти. Міцнокрила

Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, наче вихор,

           Мчала в ефірі.

Так мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить,

           Чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем,

І кого схилити Пейто повинна

У ярмо любовне тобі? Зневажив

           Хто тебе, Сапфо?

Хто тікає - скрізь піде за тобою,

Хто дарів не взяв - сам дари вестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

           Хоч ти й не схочеш...»

O, прилинь ізнов, од нової туги

Серце урятуй, сповни, що бажаю,

Поспіши мені, вірна помічнице,

           На допомогу.

 

           

До богів подібний мені здається

Той, хто біля тебе, щасливий, сівши,

Голосу твого ніжного бриніння

           Слухає й ловить

Твій принадний усміх: від нього в мене

Серце перестало б у грудях битись;

Тільки образ твій я побачу - слова

           Мовить не можу.

І язик одразу німіє, й прудко

Пробігає пломінь тонкий по тілу.

В вухах чути шум, дивлячись, нічого

           Очі не бачать.

Блідну і тремчу, обливаюсь потом,

Мов трава пожовкла, безсило никну,

От іще недовго й, здається, має

           Смерть надлетіти...

 

           

Діви Нереїди, нехай щасливо

Вернеться мій брат у країну рідну,

Все, що тільки він серцем забажає,

           Все йому сповніть!

Чим грішив колись - хай в непам'ять піде,

Хай радіють зустрічі друзі давні,

Вороги - смутяться. Нехай їх краще

           Зовсім не буде!..

Хай сестру свою нині він вшанує,

Хай без вороття проминеться горе...

І мені-бо часто смутила серце

           Братня неслава,-

Як усюди йшов поговір про нього

І лихі обмови - на втіху людям;

Тільки що змовкали - мені здавалось -

           Знову починались...

O, почуй, богине, втиши печалі,

Зло втопи в нічній темряві похмурій,

Відведи від нас всі нещастя, будь нам

           Ти оборона!

            



  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Прекрасно!Сапфо найкраща!Її мистецтво богині!Це просто магія слова!Вона найкраща поэтесса у всьому світі назавжди!

Написав Маруся,
Дата Четвер, 22 листопада 2012 Час 18:22

Дякую за вірші))) ви мені дуже допомогли!!!І ще хочу сказати людині яка написала перший коментар,що вона не має рації,так як у віршах головне не римування ,а суть!!!! Не потрібно цим ображати талановитих та освідчених людей!!

Написав Алина,
Дата Субота, 03 листопада 2012 Час 19:16

дааа...
не знали люди що таке рифма!!!

Написав ю...й,
Дата Четвер, 14 жовтня 2010 Час 12:09

Жалко что ищё к етим стихам нет анализа!!!

Написав Снежана,
Дата Четвер, 24 грудня 2009 Час 14:46

я не поняла....це один суцільний вірш..?!=(

Написав олена,
Дата Вівторок, 20 жовтня 2009 Час 17:35

 1 
Сторінка 1 of 1 ( 5 Коментарі читачів )
Іменинники
15 серпня
logo
logo

Наташа Хенстрідж (46)
logo
logo

Бен Еффлек (48)
logo
logo

Дебра Мессінг (52)
logo
logo

Алехандро Гонсалес Ін'ярріту (57)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru